Словник української мови в 11 томах

зарунитися

ЗАРУНИ́ТИСЯ, и́ться, док.

1. Почати рунитися.

— Коли сходи зарунились, тисячу найбільш кущистих із них я обережно пікірувала і пересадила на грядку, як розсаду (Донч., V, 1957, 239).

2. Док. до руни́тися.

Різні злаки, повні соків землі, давно вже вирвались із всеплодючого лона її на сонце — на поверхню; давно буйно зарунились і суціль вкривають її всю(Крот., Сини.., 1948, 263).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зарунитися — -иться, док. 1》 Почати рунитися. 2》 Док. до рунитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарунитися — заруни́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови