заряджений

ЗАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заряди́ти¹.

На току. Темна ніч. Тільки оце прийшов Скиба на зміну. Молодий хлопчина передав йому рушницю, на курки показав — заряджена, мовляв (Головко, І, 1957, 345);

Ще раз обійшов [Прокатов] своїх бійців, поговорив, перевірив, чи повністю заряджені диски автоматів (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 398);

— Атом вже певний час стали уявляти у вигляді системи, яка складається з позитивно зарядженого ядра та кружляючих навколо нього елементарних від’ємно заряджених часток — електронів (Рибак, Час.., 1960, 172);

Заряджена злою енергією, Мариня так гарячково почала вижбурювати речі на подвір’я, що збоку могло видатися, ніби в хаті вибухнула пожежа (Вільде, Сестри.., 1958, 456);

// зар́яджено, безос. присудк. сл.

— Скоріше б ворожий порт. Я довго ждав цієї миті.. Всі гармати заряджено! — подумав Вихор (Кучер, Чорноморці, 1956, 53).

Значення в інших словниках

1. заряджений — Заря́джений. 1. Дієприкм. від зарядити. При поіменнім голосованю, зарядженім на жадане посла др. Стоцкого, відкинено просьбу "Народного Дому" 14-ма голосами проти 11 (Б., 1895, 12, 4). 2. Обладнаний, споряджений.  Українська літературна мова на Буковині
2. заряджений — [зар’аджеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. заряджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зарядити I. || заряджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заряджений — заря́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови