зарясніти

ЗАРЯСНІ́ТИ, і́є, док.

1. чим. Густо вкритися чим-, ким-небудь.

Вогка лісова земля зарясніла точеними голівками грибів (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 612);

Знов осінні дороги зарясніли заробітчанським людом. У засмальцьованій одежині, з брудними клуночками, завітрені, суворі вертались додому (Горд., II, 1959, 181);

// безос.

Під корою дерев запульсувало соками, на гілочках зарясніло бруньками (Грим., Незакінч. роман, 1962, 204).

2. без додатка. З’явитися у великій кількості.

Коли настав вечір, зарясніли всюди на вулицях спалахи (Шиян, Баланда, 1957, 7);

Зарясніли на чолі краплинки поту (Мал., Звенигора, 1959, 71);

Зарясніли листівки підпільників, що кликали народ до боротьби (Цюпа, Назустріч.., 1958, 270).

Значення в інших словниках

1. зарясніти — -іє, док. 1》 чим. Густо вкритися чим-, ким-небудь. || безос. 2》 без додатка. З'явитись у великій кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарясніти — зарясні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. зарясніти — Зарясні́ти, -ні́ю, -єш гл. 1) Густо покрыться плодами, листьями. 2) Переносно: запестрѣть красивыми одеждами. Пожакуймо заставщину козацьку, — нехай круг нас голота зарясніє. К. ЦН. 223.  Словник української мови Грінченка