засалений
ЗАСА́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заса́лити.
Над його губами різко відстовбурчуються щойно засалені вуса (Стельмах, Хліб.., 1959, 31).
2. у знач. прикм. Брудний від жиру.
Вона взяла ніж і почала вишкрібать вінця старого засаленого горшка (Н.-Лев., II, 1956, 284);
// Брудний від тривалого користування, з слідами жирних плям.
Він був у засмальцьованім кашкеті і ще більш засаленому сурдуті (Досв., Вибр., 1959, 55);
Потому зійшов [сторож] на гонок, зняв кашкета з маленьким засаленим козирком (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 193).
Словник української мови (СУМ-11)