засапуватися
ЗАСА́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСА́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Починати важко дихати, задихатися від швидкої ходи, бігу, роботи і т. ін.
Я засапувався, задишка перешкоджала мені говорити (Моє життя в мист., 1955, 49);
Ну, та й гора ж у тому Києві — насилу звезли сердешні коні, аж засапались (Стор., І, 1957, 108);
Знеможений важким бігом, ..засапавшись, він пішов поволі (Трубл., І, 1955, 52);
Засапавшись, виволік [Лодиженко] колеса на рейки і з великим зусиллям прилагодив площадку (Ле, Міжгір’я, 1953, 283).
Словник української мови (СУМ-11)