засвітла
ЗА́СВІТЛА, присл. До настання темноти, поки видно.
А тим часом гайдамаки Столи вздовж базару Поставили, несуть страву, Де що запопали, Щоб засвітла повечерять (Шевч., І, 1951, 124);
Він [лист] прочитаний ще засвітла (Вол., Місячне срібло, 1961, 18).
Словник української мови (СУМ-11)