засиніти
ЗАСИНІ́ТИ, і́є, док.
1. Почати синіти, набувати синього кольору.
Пролетіли чорні хмари. Небо засиніло… (Рудан., Тв., 1956, 76);
Ясніше засиніло над головою безхмарне небо (Збан., Малин. дзвін, 1958, 4).
2. Виділитися синім кольором, з’явитися (про щось синє).
Далеко на південь засиніли смугою гори, вкриті лісом (Н.-Лев., І, 1956, 408);
Паркан високий переді мною засинів (Сос., II, 1958, 409).
Словник української мови (СУМ-11)