заскалений
ЗАСКА́ЛЕНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заска́лити.
Василь Іванович скосив набік заскалене око й закусив губу (Вас., І, 1959, 65);
Жінка глянула заскаленим проти сонця оком (Кос., Новели, 1962, 102).
ЗАСКА́ЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заскали́ти.
Словник української мови (СУМ-11)