заскоро
ЗАСКО́РО, присл., діал. Завчасно.
— Думаю, що не треба заскоро тривожитись (Фр., VIII, 1952, 138);
// Рано.
На рожі червоні, що виростають неначе з серця крові, заскоро ще; рожі свої корони гарячі розвивають у днях, коли сонце зеніту досягає… (У. Кравч., Вибр., 1958, 288).
Словник української мови (СУМ-11)