заскочений
ЗАСКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заско́чити 4.
Людей не видно було, але вони могли лежати біля коней і дрімати, а заскочені зненацька, могли й вистрілити. (Гжицький, У світ.., 1960, 46);
Здригалась [Раїса] кожен раз, коли вікна раптом блакитніли од сильної блискавки і меблі, заскочені світлом, немов розбігались з якоїсь таємної наради (Коцюб., І, 1955, 315).
Словник української мови (СУМ-11)