заслухуватися

ЗАСЛУ́ХУВАТИСЯ і ЗАСЛУХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. чим, кого, чого і без додатка. Захоплюватися, забувати про все інше, слухаючи кого-, що-небудь.

Діти заслухувалися казками, вони переживали разом з героями казок їхні радості і горе (Гжицький, У світ.., 1960, 89);

Горпина так заслухалася свекра, так пронялася жалем, що.. забула за свій пиріг (Мирний, І, 1954, 222);

Молодичка заслухалася дідового оповідання, її маленькі рученята лежали на колінах нерухомо (Гр., II, 1963, 330);

Яшко підійшов.. до рояля і сів-заслухався (Головко, І, 1957, 155).

2. тільки недок. Пас. до заслу́хувати, заслухо́вувати.

Значення в інших словниках

1. заслухуватися — заслу́хуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заслухуватися — і заслуховуватися, -уюся, -уєшся, недок., заслухатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 чим, кого, чого і без додатка. Захоплюватися, забувати про все інше, слухаючи кого-, що-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до заслухувати, заслуховувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заслухуватися — Заслухуватися, -хуюся, -єшся сов. в. заслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Заслушиваться, заслушаться. Як стане росказувати, то я й заслухаюся. Кв. Драм. 265.  Словник української мови Грінченка