засльозитися
ЗАСЛЬОЗИ́ТИСЯ, ожу́ся, ози́шся, док.
1. Наповнитися, зволожитися слізьми (про очі).
Очі засльозилися од утоми, а повіки набрякли й обважніли (Головко, II, 1957, 291);
Першою схлипнула Шура, а потім засльозилися оченята і в Лесі (М. Ол., Леся, 1960, 47).
2. діал. Заплакати.
Параска в шанобі позирала на свого чоловіка, розчулена, зарум’янена аж засльозилася, рада й горда, що найшла собі захист (Горд., II, 1959, 244);
*Образно. Засльозились шибки на вікнах (Коз., Серце матері, 1947, 145).
Словник української мови (СУМ-11)