заслін
ЗАСЛІ́Н, ЗАСЛО́Н, ло́ну, ч.
1. Те, що служить прикриттям, захищає від чого-небудь.
В степу заслони лісові уже народ саджає, щоб лютий вітер-суховій не шкодив урожаю (Забіла, Промені, 1951, 42);
За яром заслоном поставивши скирту, ..Вогнем захлинався й хрипів кулемет (Перв., II, 1958, 399).
2. Загін війська, який виставляється для прикриття якої-небудь операції.
Зв’язковий, що прийшов кликати старшого лейтенанта до штабу, розповів, що наші вибили німецький заслін, помічений вночі (Багмут, Записки.., 1961, 34);
Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (Гончар, І, 1954, 388);
— Заслон морської піхоти, яка прикривала наш відхід, уже рвонувся в атаку (Кучер, Чорноморці, 1956, 537).
Словник української мови (СУМ-11)