Словник української мови в 11 томах

засмалений

ЗАСМА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до засмали́ти 1-4.

Тижнів там через два, чи що, вернувся він додому, засмалений сонцем (Мирний, І, 1949, 190);

Обличчя [Марії] засмалене весняними вітрами (Панч, В дорозі, 1959, 237).

2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що закіптяві́лий.

Тендітна Ділі, обережно ступаючи по підлозі, внесла засмалений чайник (Досв., Вибр., 1959, 247).

3. у знач. прикм. Який засмалився, загорів на сонці й вітрі.

Засмалені матроси співають на палубі про не відкриті ще землі, зелені тропічні країни (Гончар, І, 1954, 165).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. засмалений — засма́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. засмалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до засмалити 1-4). 2》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що закіптявілий. 3》 у знач. прикм. Який засмалився, загорів на сонці й вітрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засмалений — засма́лений засмаглий (ст): А відтак виходять на город і стрічають двоє дітей. Це його діти. Гладить їх волосся і всміхається. Знайомий говорить: “Які вони засмалені сонцем” (Нижанківський)||обпалений  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. засмалений — ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови