засмалювати

ЗАСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСМАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., перех.

1. Обпалювати вогнем поверхню або кінці чого-небудь.

— Живий!..Вуса засмалив за ніч, а все інше в порядку… (Гончар, III, 1959, 165).

2. Обпікати, обвітрювати шкіру, роблячи її смуглою, темною.

Польовий вітер і степове сонце засмалили його колись біле лице — почорнів, як циган (Мирний, І, 1954, 148).

3. Покривати який-небудь предмет кіптявою, робити його чорним, тримаючи довго на вогні.

4. розм., рідко. Запалювати (цигарку, люльку і т. ін.).

— Давайте заспіваємо! — Давайте! Давайте! — радо загукала попадя. — Тільки й ви, Лука Федорович, будете підтягувати. — Якщо знаю пісню, то можна, — засмалюючи папіроску, відказав той (Мирний, III, 1954, 211).

5. тільки док., розм., рідко. Почати робити що-небудь швидко, енергійно.

З кулемета було як засмалить… — Ну й пацан! не боїться нічого (Сос., І, 1957, 329).

Значення в інших словниках

1. засмалювати — засма́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засмалювати — -юю, -юєш, недок., засмалити, -алю, -алиш, док., перех. 1》 Обпалювати вогнем поверхню або кінці чого-небудь. 2》 Обпікати, обвітрювати шкіру, роблячи її смаглявою, темною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засмалювати — ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. засмалювати — Засмалювати, -люю, -єш сов. в. засмалити, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.  Словник української мови Грінченка