засмоктаний

ЗАСМО́КТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до засмокта́ти 1, 2.

Плачинда.. ляснув батогом по конях, але засмоктані тванню колеса тільки жалібно писнули і не ворухнулися з місця (Стельмах, Хліб.., 1959, 105).

2. у знач. прикм. Який має виснажений вигляд; схудлий, змарнілий.

Доводилося бачити їй і попенка; панич, а лице у плямах, голова закустрана, сам засмоктаний (Мирний, III, 1954, 158);

Одна корівка, засмоктана й затягана, лежала просто на дорозі й ремигала (Ю. Янов., II, 1958, 326).

Значення в інших словниках

1. засмоктаний — засмо́ктаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. засмоктаний — див. поганий; худий  Словник синонімів Вусика
3. засмоктаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до засмоктати 1), 2). 2》 у знач. прикм. Який має виснажений вигляд; схудлий, змарнілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. засмоктаний — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. засмоктаний — Засмо́ктаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. засмоктаний — Засмоктаний, -а, -е 1) Засосанный. 2) Плохо уродившійся, болѣзненный. Жито... ледві од землі одлізло, — низеньке, жовте, засмоктане. Мир. ХРВ. 5.  Словник української мови Грінченка