заснічуватися

ЗАСНІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАСНІТИ́ТИСЯ, сні́титься, док., діал.

1. Засипатися чим-небудь сипким.

Ліг велет, — думав, на часок, та й спить уже століття, землею заснітився весь і марить про страхіття (Л. Укр., І, 1951, 459).

2. Закупорюватися гноєм (про рану).

Оце рана заснітилася, так гній і не витіка (Сл. Гр.).

3. с. г. Уражатися сажкою.

Пшениця заснітилась (Фр., X, 1954, 184).

4. Зароджуватися (про появу, початок чого-небудь).

І не засніти́лось кому на що, безос. —немає ніяких ознак чого-небудь, і не починалося щось.

Ішли роки за роками. Минуло їх аж п’ять, а на щастя сиротам і не заснітилось (Свидн., Люборацькі, 1955, 79).

Значення в інших словниках

1. заснічуватися — засні́чуватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. заснічуватися — -ується, недок., заснітитися, -снітиться, док., діал. 1》 Засипатися чим-небудь сипким. 2》 Закупорюватися гноєм (про рану). 3》 с. г. Уражатися сажкою. 4》 Зароджуватися (про появу, початок чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови