засопіти

ЗАСОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. засопля́ть; і ЗАСОПТИ́, пу́, пе́ш; мин. ч. засі́п, сопла́, ло́; док. Почати сопіти, сопти.

Гарбуз засопів, наче йому під ніс піднесли тертої табаки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 225);

Нечипір мав щось сказати, та й не здужав, і тільки дуже засіп (Кв.-Осн., II, 1956,105);

// перен. Працюючи, почати видавати хриплі звуки (про механізми, машини і т. іп.).

Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає. Тоді коваль знов у горно його, засопів міх (Головко, II, 1957, 15).

Значення в інших словниках

1. засопіти — засопі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засопіти — -плю, -пеш; мн. засоплять; і засопти, -пу, -пеш; мин. ч. засіп, -сопла, -ло; док. Почати сопіти, сопти. || перен. Працюючи, почати видавати хриплі звуки (про механізми, машини і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови