Словник української мови в 11 томах

засоромлювати

ЗАСОРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСОРО́МИТИ, млю, миш; мн. засоро́млять: док., перех.

1. Примушувати кого-небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін.

Так мене засоромили, що я думала от-от провалюсь крізь землю (Н.-Лев., І, 1956, 426);

— Та буде вже! Отак засоромили козака, — сміється Оксана (Вас., II, 1959, 166).

2. тільки док. Стати причиною появи в кого-небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін.

Ви мене засоромили: бо я тільки збирався, а Ви таки написали (Коцюб., III, 1956, 288).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. засоромлювати — засоро́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. засоромлювати — див. СОРОМИ ТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. засоромлювати — -юю, -юєш, недок., засоромити, -млю, -миш; мн. засоромлять; док., перех. 1》 Примушувати кого-небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. 2》 тільки док. Стати причиною появи в кого-небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засоромлювати — Засоро́млювати, -люю, -єш сов. в. засоромити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.  Словник української мови Грінченка