заспокоєність
ЗАСПОКО́ЄНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. заспоко́єний 2.
Він мимоволі глянув її очима на свої мрії. І тоді глянець заспокоєності, який хоч і рідко, але все-таки з’являвся в його житті, став особливо відчутним (Собко, Срібний корабель, 1961, 148).
Словник української мови (СУМ-11)