Словник української мови в 11 томах

заспівувач

ЗАСПІ́ВУВАЧ, а, ч.

1. Співак, який виконує заспів (у 2 знач.) або починає спів, підхоплюваний хором.

Ще не встигли молоді баси грізно повторити приспів, як знову заспівувач наповнював поля неповторним трепетом (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 520);

Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню.. І тут же до заспівувача приєдналися рокітливі баси (Тют., Вир, 1960, 282).

2. перен. Організатор, зачинатель якої-небудь справи; ініціатор.

Дуже доречно у нас ініціаторів корисних справ заспівувачами називають (Рад. Укр., 28.V 1963, 1);

Заспівувачами великого патріотичного руху виступають ударні бригади комуністичної праці (Цюпа, Україна.., 1960, 299).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заспівувач — заспі́вувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. заспівувач — (хору) заспівач; П. ініціятор, заводій, заводіяка, призвідник, призвідець, призвідця, організатор, зачинатель.  Словник синонімів Караванського
  3. заспівувач — див. заводей  Словник синонімів Вусика
  4. заспівувач — -а, ч. 1》 Співак, який виконує заспів (у 2 знач.) або починає спів, підхоплюваний хором. 2》 перен. Організатор, зачинатель якої-небудь справи; ініціатор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заспівувач — 1. Співак — соліст, що виконує заспів хорової пісні. 2. В народному хорі — провідний співак, який визначає трактування пісні, а в разі відсутності диригента виконує функції керівника хору.  Словник-довідник музичних термінів