заставлятися
ЗАСТАВЛЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся, недок., ЗАСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся, мн. заста́вляться; док.
1. тільки 3 ос. Заповнюватися чим-небудь у великій кількості.
Кулаком Лебідка як ударить по столу, так стіл зараз і наставився наїдками та напитками всякими (Укр.. казки, легенди.., 1957, 163).
2. Загороджувати себе, прикриватися чим-небудь.
Чимраз густіше летіли удари на щит князя Кирила. Даремно намагався він заставлятися від них мечем (Оп., Іду.., 1958, 705);
Той заставився рукою напоперек (Фр., VIII, 1952, 241).
ЗАСТАВЛЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, недок., ЗАСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. заста́вляться; док.
1. розм. Закладатися, битися об заклад.
2. тільки недок. Пас. до заставля́ти².
Словник української мови (СУМ-11)