застановлений
ЗАСТАНО́ВЛЕНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до застанови́ти¹.
Наведені через Стрину два мости, застановлені возами (Кач., II, 1958, 460).
ЗАСТАНО́ВЛЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до застанови́ти².
[Xрапко:] То вона [лука], значиться, не його? [Перепадя:] Та воно, бачите, все одно, що моя: вона застановлена мені (Мирний, V, 1955, 124).
Словник української мови (СУМ-11)