застелений
ЗАСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до застели́ти.
Отець Палладій попросив гостя сісти за стіл, застелений білою скатертиною (Н.-Лев., III, 1956, 368);
За кілька хвилин щілина готова, дно її застелене пахучою травою (Гончар, І, 1954, 115);
Червоненький будиночок Бови.. був просто перед застеленими слізьми Юриними очима (Смолич, II, 1958, 100);
// засте́лено, безос. присудк. сл.
Йому застелено постіль на канапці. (А.-Дав., За ширмою, 1963, 210);
Світ нам застелено чорною хмарою (Олесь, Вибр., 1958, 172).
Словник української мови (СУМ-11)