застереження
ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. застерегти́.
2. Те, що застерігає від чого-небудь.
Впертий Павлик, незважаючи на застереження вожатого, не кинув своєї думки зробити водохід (Донч., VI, 1957, 25);
// Попередження.
На голови батальйону ворог скинув в листівках ще одне застереження: «Ви оточені. Єдиний ваш рятунок — здатися..» (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 179).
3. Зауваження, що роз’яснює або уточнює думку.
Це твердження потребує деяких застережень (Від давнини.., І, 1960, 443);
— Мені треба з’ясувати справу з партійним квитком, — випалив Захар усе, без будь-якогось застереження (Ле, Право.., 1957, 243).
Словник української мови (СУМ-11)