застопорювати
ЗАСТО́ПОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСТО́ПОРИТИ, рю, риш, док.
1. перех. Зупиняти або затримувати рух машини, механізму.
Водій ледве встиг застопорити машину (Смолич, Мир.., 1958, 371);
Застопорив [Горн] лебідку і виліз у люк на палубу (Ле, Клен. лист, 1960, 229).
2. тільки 3 ос., неперех. Те саме, що засто́порюватися.
Граната гримнула під гусеницею, ..танк повернувся боком і застопорив (Гончар, І, 1954, 255).
Словник української мови (СУМ-11)