застрягти —
застря́гти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
застрягти —
див. застрявати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
застрягти —
слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо.
Фразеологічний словник української мови
застрягти —
ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИ рідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИ рідше, ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ) діал., ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ) діал., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́) діал.
Словник синонімів української мови