застуджений
ЗАСТУ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до застудити.
У нього давно застуджені нирки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 186).
2. у знач. прикм. Який застудився.
Застуджений Василько з кожним днем усе дужче кашляв (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 58);
// Власт. людині, що застудилася.
Хома помалу одходив. Злість і прокльони розсипались раптом в хриплий, застуджений сміх (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 36);
Чийсь застуджений голос подав у темряву: — У кого є діти, хай піднімуть руки (Василь Кучер, Голод, 1961, 122).
Словник української мови (СУМ-11)