застуджувати
ЗАСТУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТУДИ́ТИ, студжу́, сту́диш, док., перех.
1. Спричиняти застудою яку-небудь хворобу.
— Борони боже, застудите собі голову в завірюху, та ще й вмрете (Н.-Лев., IV, 1956, 319);
[Тетяна:] У Феді ці дні так болять зуби, а він навіть до лікаря не має часу зайти. [Надія:] Мабуть, застудили. Чи не флюс? (Корн., II, 1955, 289).
2. розм. Охолоджувати що-небудь.
Вночі повіяв верховий вітер, застудив землю (Горд., Дівчина.., 1954, 126);
[Семиліт (пораючись біля печі):] А на скільки градусів готувати купіль? Скажіть, кума Любино, щоб, бува, не перегріти і не застудити (Мик., І, 1957, 320).
Словник української мови (СУМ-11)