застібка

ЗА́СТІБКА, и, ж. Гудзик, гаплик, кнопка і т. ін., якими застібають одяг, взуття і т. ін.

На рукавах, ..де колись були застібки, давно поодлітали гудзики (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 4);

І мати, й дочка однаковими, захопленими очима дивились на сина й брата свого Добриню, торкаючись руками його білої свитки із срібними застібками (Скл., Святослав, 1959, 59);

// Металеве пристосування для скріплення країв чого-небудь (футляра, оправи книжок і т. ін.).

Він потягнувся було рукою до кобури, намагаючись вихопити зброю, але тремтячі пальці ковзали по холодній шкірі, не потрапляючи одразу на застібку (Шиян, Баланда, 1957, 13);

Вона сердито кинула на підлогу товстий фамільний альбом з старовинними бронзовими застібками (Чаб., Балкан, весна, 1960, 90).

Значення в інших словниках

1. застібка — за́стібка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. застібка — -и, ж. Ґудзик, гаплик, кнопка і т. ін., якими застібають одяг, взуття і т. ін. || Металеве пристосування для скріплення країв чого-небудь (футляра, оправи книжок і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. застібка — ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал.  Словник синонімів української мови
4. застібка — За́стібка, -бки, -бці; -бки, -бок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. застібка — Застібка, -ки ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.  Словник української мови Грінченка