засукувати

ЗАСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСУКА́ТИ засука́ю, засука́єш і засучу́, засу́чиш, док., перех. Підвертаючи, загинаючи краї, робити коротшим (одяг, частини одягу).

Старшина, здоровий гарний чоловік стояв біля стола та все засукував рукави своєї.. свитки неначе збиравсь до якоїсь роботи (Коцюб., І, 1955, 37);

Василько, засукавши штаненята, босими ногами місить ніжну, масну, як масло, твань (Донч., V, 1957, 39);

Уляна.. терпеливо, але з глухим ремством чекала на ту хвилину, коли невістка засучить рукава та почне їй допомагати (Тют., Вир, 1964, 231).

◊ Засу́кувати (засука́ти) рукава́ (рукави́) — те саме, що Зака́чувати (закача́ти) рукава́ (рукави́) ( див. зака́чувати).

-Всі ми, робітники й інженери, засукавши рукави, самовіддано працюємо над побудовою фундаменту соціалізму (Шовк., Інженери, 1956, 338).

Значення в інших словниках

1. засукувати — (руки): терти [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. засукувати — засу́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. засукувати — -ую, -уєш, недок., засукати, засукаю, засукаєш і засучу, засучиш, док., перех. Підвертаючи, загинаючи краї, робити коротшим (одяг, частини одягу). Засукувати рукава.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. засукувати — зака́чувати (засу́кувати) / закача́ти (засука́ти) рука́ва (рукави́). Ревно братися до роботи. Почалися жнива — закачуй рукава,— каже одне з багатьох народних прислів’їв (З газети); — Одне слово, час засукувати рукава, братця,— сказав Петренко...  Фразеологічний словник української мови
5. засукувати — ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
6. засукувати — Засукувати, -кую, -єш сов. в. засука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19.  Словник української мови Грінченка