Словник української мови в 11 томах

засідланий

ЗАСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засідла́ти.

Іржуть на вітрі коні чорногриві, Загнуздані, засідлані в похід (Мал., Чотири літа, 1946, 148);

// У знач. прикм.

П’ятеро засідланих коней проскакало без вершників (Довж., І, 1958, 56).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. засідланий — засі́дланий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. засідланий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засідлати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови