затамуватися
ЗАТАМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. заст. Затриматися де-небудь.
Пішов і затамувавсь там (Сл. Гр.)
2. рідко. Закінчитися, припинитися.
Аж коли запалала хата вся заразом, тоді затамувався дитячий плач, вереск з хати (Ле, Мої листи, 1945, 32).
Словник української мови (СУМ-11)