затвердження

ЗАТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. затве́рдити.

Держплан розробляє і подає на затвердження уряду план створення державних матеріальних і продовольчих ресурсів (Рад. Укр., 30 III, 1957, 3).

2. Письмове свідчення, документ, який підтверджує правдивість чого-небудь.

[Рябина:] Пане комісаре, се затвердження запізно прийшло (Фр., IX, 1952, 416);

Управа.. має вже затвердження від нього [губернатора] на всяку посаду (Коцюб., III, 1956, 191).

Значення в інших словниках

1. затвердження — затве́рдження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. затвердження — -я, с. 1》 Дія за знач. затвердити. 2》 Письмове свідчення, документ, який підтверджує правдивість чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затвердження — Затве́рдження, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)