затемніти

ЗАТЕМНІ́ТИ, і́є, док.

1. безос., рідко. Стемніти, посутеніти.

В лісі зовсім затемніло (Коцюб., І, 1955, 81).

2. Виділитися темнішим кольором на якому-небудь фоні.

Вдалині затемніли стіною дерева (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 622);

Густо затемніли по сірому дну чорні, як дьоготь, таємничі вирви (Гончар, Таврія.., 1957, 698).

Значення в інших словниках

1. затемніти — затемні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затемніти — -іє, док. 1》 безос., рідко.Стемніти, посутеніти. 2》 Вирізнитися темнішим кольором на якому-небудь тлі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затемніти — ТЕМНІ́ТИ (ставати темним, темнішим), ЗАТЕ́МНЮВАТИСЯ, ЗАТЕМНЯ́ТИСЯ, ТЬМА́РИТИСЯ, ТЬМИ́ТИСЯ заст.; ТЕМНІ́ШАТИ (ставати темнішим); МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ) (поступово втрачати яскравість); ПРИТЕ́МНЮВАТИСЯ, ПРИТЕМНЯ́ТИСЯ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ розм. (трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
4. затемніти — Затемніти, -нію, -єш гл. Ослѣпнуть.  Словник української мови Грінченка