заткнутий

ЗА́ТКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заткну́ти.

Господар.. поставив баньку з холодною водою, заткнуту свіжою травою (Іщук, Вербівчани, 1961, 10);

Там стояв чорний глечик із густим, запашним молоком, заткнутий широченною скоринкою з хліба (Ю. Янов., II, 1954, 131);

Рот заткнутий — не наказав відіткнути (Гончар, Таврія.., 1957, 623);

Шевченкова гора од Дніпра має фігуру половини обруча, котрого переламані кінці заткнуті в землю (Н.-Лев., II, 1956, 382);

Він.. мацає порожнього рукава, заткнутого за пояс (Кучер, Дорога.., 1958, 158);

// за́ткну́то, безос. присудк. сл.

У вікні над ліжком вибиту шибку було заткнуто подушкою (Перв., Материн.. хліб, 1960, 155).

Значення в інших словниках

1. заткнутий — за́ткну́тий дієприкметник за́ткнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заткнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заткнути. || заткнуто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови