затліватися
ЗАТЛІВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗАТЛІ́ТИСЯ, і́ється, док. Те саме, шо затліва́ти.
Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Л. Укр., І, 1951, 282);
Ганчірка нараз затлілася (Епік, Тв., 1958, 255);
*У порівн. Щось гірке і пекуче розповзалося від серця по всьому тілі, ніби в їдкому димі затлівалася кожна його клітинка (Вол., Місячне срібло, 1961, 131).
Словник української мови (СУМ-11)