затовчений

ЗАТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затовкти́.

Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею й кропом, куліш той здався філософові смачнішим од усякої страви (Н.-Лев., І, 1956, 416);

Ще б нічого, якби на світі було тільки багато лихих людей, а то ще є багато добрих та дурних — затовчених (Л. Укр.,У, 1956, 57).

Значення в інших словниках

1. затовчений — зато́вчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затовчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затовкти.  Великий тлумачний словник сучасної мови