затруджений
ЗАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал.
1. Зароблений важким трудом.
Вже як сонце піднялося на сніданок, Катерина одержала у Генріха кривавицею затруджені гроші (Чорн., Визвол. земля, 1959, 79).
2. Знесилений трудом;
// Який минув у важкій праці.
Стоїть Христя коло дверей,— затруджена молодість, невмита краса в лахміттях (Вас., І, 1959, 262).
Словник української мови (СУМ-11)