затрястися
ЗАТРЯСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док.
1. Почати трястися, коливатися; задвигтіти.
Раптом земля затряслась, будинки хитнулись і ось-ось, здавалось, заваляться (Коцюб., III, 1956, 354);
Все затряслось у кімнаті, коли повз вікна, не спиняючись, проходив вантажний поїзд (Трубл., І, 1955, 88).
2. Затремтіти, задрижати.
Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осичині (Мирний, II, 1954, 41);
Од злості в старшини аж руки затряслися (Вас., І, 1959, 129);
Старий схопився за голову й затрясся в невтішному плачу (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 129);
*Образно. У Скутарі козаки співали; Співали сердеги, а сльози лились; Лилися козацькі, тугу домовляли. Босфор аж затрясся, бо зроду не чув Козацького плачу (Шевч., І, 1951, 199);
// перен., розм. Зазвучати уривчасто (про голос).
При послідніх словах мимоволі затрясся її голос і сльози бризнули з очей (Фр., І, 1955, 342).
Словник української мови (СУМ-11)