затупіти

ЗАТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що затупи́тися.

[Xор косарів:] Коси нам не затупіють: Клепані гаразд, Руки наші не умліють. Скосим луг зараз! (Крон., V, 1959, 131);

Марія картає себе: «Колись ти була бібліотекаркою в полку.. А зараз… Ким ти стала? Мозок твій затупів, думки крутяться навколо горщика з картоплею» (Руд., Остання шабля, 1959, 41).

Значення в інших словниках

1. затупіти — затупі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затупіти — -ію, -ієш, док., розм. Те саме, що затупитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затупіти — ТУПИ́ТИСЯ (про інструмент, зброю тощо — ставати тупим, тупішим), ТУПІ́ТИ, ТУПІ́ШАТИ (ставати тупішим). — Док.: затупи́тися, затупі́ти.  Словник синонімів української мови