затушкований

ЗАТУШКО́ВАНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до затушкува́ти¹

Вона була затушкована, замотана вся, а личенько щільно закрите густою, чорною наміткою (Л. Янов., І, 1959, 456);

Захар повернув до хати і, лиш мить простоявши біля затушкованого зсередини вікна, рішуче постукав у шибку (Ле, Право.., 1957, 276).

ЗАТУШКО́ВАНИЙ², а, е, розм. Приглушений, незвучний.

Голос мав [Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (Минуле укр. театру, 1953, 149).

Значення в інших словниках

1. затушкований — затушко́ваний 1 дієприкметник замотаний розм. затушко́ваний 2 дієприкметник приглушений розм. затушко́ваний 3 прикметник незвучний розм. затушко́ваний 4 дієприкметник приправлений  Орфографічний словник української мови
2. затушкований — I -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до затушкувати I. II -а, -е, розм. Приглушений, незвучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затушкований — ГЛУХИ́Й (про голос, звуки — який нечітко чується); ПРИГЛУ́ШЕНИЙ (трохи стишений); ПРИГЛУ́ХЛИЙ, ГЛУХУВА́ТИЙ розм., ЗАТУШКО́ВАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови