затіватися
ЗАТІВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗАТІ́ЯТИСЯ, і́ється, док., розм. Починати здійснюватися, намічатися іт.ін.
— Що це у вас, Килино, затівається сьогодні? — спитався він у наймички через тин (Мирний, IV, 1955, 58);
Коли в сусідньому повітовому містечку затівалася аматорська вистава, Марко Лукич, незважаючи на похилий вік, ніколи не відмовлявся брати в ній участь (Збірник про Кроп., 1955, 328);
Затівається якась колотнеча (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 52).
Словник української мови (СУМ-11)