затіпати

ЗАТІ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Почати тіпати, трясти чим-небудь; викликати тремтіння, здригання (тіла людини та його частин).

Йосипенко щиро і прикро припадав до землі, здіймав очі угору, молився, потім встав, підійшов до трупа, подивився у лице і, припавши до руки, затіпав головою (Мирний, IV, 1955, 193);

Пропасниця ще більше затіпала його спітнілим тілом (Панч, І, 1956, 123);

// безос.

Я аж кинулася, так мене затіпало… (Кучер, Прощай.. 1957, 370).

Значення в інших словниках

1. затіпати — заті́пати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затіпати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех., розм. Почати тіпати, трясти чим-небудь; викликати тремтіння, здригання (тіла людини та його частин). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затіпати — Затіпати, -паю, -єш гл. Начать трепать.  Словник української мови Грінченка