зафуркотіти
ЗАФУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм.
1. Те саме, що зафо́ркати 1.
2. перен. Те саме, що зафо́ркати 2.
У дворі зафуркотів «вілліс» (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 147);
// Почати літати з шумом.
Зафуркотіли над нашими головами кажани (Фр., II, 1950, 94).
Словник української мови (СУМ-11)