зафіксовувати
ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАФІКСУВА́ТИ у́ю, у́єш, док., перех.
1. Встановлювати, тримати що-небудь у певному положенні, стані.
Фурман не міг зафіксувати стойку потрібні три секунди (В ім’я Вітч., 1954, 19).
2. Закріплювати в пам’яті, свідомості; запам’ятовувати.
Поки велетень-тюрк копирсав ключем у зашкарублому, заржавілому замку коло вицвілих маленьких дверей халупки, хлопчик осторонь обійшов навколі чужинця, оглядаючи його зі всіх боків і зафіксовуючи всі деталі його одягу й постави… (Досв., Гюлле, 1961, 16);
Невже не можна технічно запам’ятати і зафіксувати в собі те, що було таке прекрасне за молодих літ. (Моє життя в мист., 1955, 137);
Ніна озирнулась по хаті, і її погляд швидко зафіксував усю немудру обстановку удовиного життя (Добр., Тече річка.., 1961, 305);
// Відображати за допомогою фото, малюнка, запису і т. ін.
Вахтовий журнал — літопис корабля. На думку кадрових штабістів, він зафіксовує кожен наш крок, подану і виконану команду, досягнений успіх, припущену помилку (Логв., Давні рани, 1961, 5);
Фотограф дійсно прагне зафіксувати об’єкт якомога точніше (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 51);
Л. Далматов у 1909 році вперше зафіксував на кіноплівку політ дирижабля «Лебідь» (Нар. тв. та етн.. 3, 1963, 35).
3. фот. Обробляти фіксажем.
Майже всі знімки вийшли добре. Варвара вже зафіксувала їх, тепер залишалося тільки промити й висушити (Перв., Дикий мед, 1963, 309).
Словник української мови (СУМ-11)