захаращений

ЗАХАРА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до захара́сти́ти.

О, скільки тут машин! Мало не вся вулиця захаращена ними (Ряб., Жайворонки, 1957, 126);

Перша світова війна зробила так, що після 1914 року карпатські багаті ліси довго були запущені, захаращені і занедбані (Мас., Під небом.., 1961, 198);

// захара́щено, безос. присудк. сл.

Широке подвір’я було захаращено цеглою, дошками, довжелезними залізними балками (Донч., Секрет, 1947, 104).

Значення в інших словниках

1. захаращений — захара́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. захаращений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до захарастити. || захаращено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захаращений — Захара́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)