захарчовувати
ЗАХАРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАХАРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Доводити кого-небудь до виснаження, погано годуючи.
Дорохтей у дорозі піснотою і тухлим пшоном захарчовував своїх чумаків так, що його почорнілу ватагу здалеку пізнавали і чумаки, і покупці риби (Стельмах, І, 1962, 235);
На всю вулицю заголосила [мати]: — Та хіба ж вони люди, та хіба ж вони хрещені, що отак мою дитину захарчували! (Чаб., Катюша, 1960, 97).
Словник української мови (СУМ-11)