Словник української мови в 11 томах

захватати

ЗАХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Часто хватаючи що-небудь, залишити на ньому плями; забруднити.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. захватати — захвата́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. захватати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Часто хватаючи що-небудь, залишити на ньому плями; забруднити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захватати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови