захватний
ЗАХВА́ТНИЙ, а, е.
1. рідко. Який має на меті захват, захоплення чого-небудь; загарбницький.
Я — комсомолець, в майбутньому, сподіваюсь, обов’язково комуніст,— ненавиджу захватну війну, яку так люблять оті жахливі глитаї-капіталісти (Крот., Сини.., 1948, 95).
2. техн. Признач. для захвату і утримування чого-небудь.
Захватний пристрій.
ЗАХВАТНИ́Й, а́, е́, розм. Спроможний викликати захват, внутрішнє піднесення, збудження; хвилюючий, захоплюючий.
Бажання досягти свого було таке велике, таке захватне, що годі було й думати про небезпеку (Юхвід, Оля, 1959, 16);
Троїсті музики вдарили щось таке захватне, що весь двір і вулиця вмить вкрились хмарою куряви — десятки пар кинулись в одчайдушний козачок (Смолич, III, 1959, 474).
Словник української мови (СУМ-11)